Верховинець народився на Івано-Франківщині, але свою долю пов’язав з Полтавою. З 1930 р. Верховинець керує кафедрою мистецтвознавства Полтавського інституту народної освіти і викладає українські народні танці в трудшколі ім. І. П. Котляревського. Але основне в його творчості – створення жіночого хорового ансамблю «Жінхоранс», який у 1935 р. оформився у державну капелу. Робота Верховинця із цим колективом стала справжнім апофізом творчості митця. Виступи ансамблю мали всесвітній успіх і стали класикою української хореографії.
Верховинець зібрав багатий етнографічний матеріал і видав книгу «Теорія українського народного танцю». Він став постановником танцювальних сцен у «Наталці Полтавці» М. Лисенка, а його «три колінний гопак» одержав перемогу на I Міжнародному фестивалі народного танцю в Лондоні. Знаменитий співак І. Козловський сказав про Верховинця «труд його цінний сьогодні і для майбутніх поколінь».
| 
| Поддержка сайта - Mirai Net
