Шлях Катерини Білокур у мистецтво був нелегким. Народилася у бідній селянській родині і змалку потяглася до малювання. Першим її пензликом була вуглинка з печі. Насміхалися односельці, досадували рідні, що «не така, як інші». Самотужки вчиться грамоти, відкриває світ мистецтва, сама виготовляє фарби, пензлі. І пожертвувала ради малярства сімейним щастям і затишком. Світової слави досягла, зображуючи чаруючий світ квітів. Картини «Квіти за тином», «Жоржини» - це лише невеликий куточок мальовничої полтавської землі.
Апофеозом всієї творчості Білокур стала картина «Щастя». В обрамленні усміхнутих соняшників, квітів-символів України, лелек і лебедів бачимо на бузковому фоні незвичайну для квіткових картин деталь – немовля. У цій картині уславлення материнства, вічності життя поза земними межами.
Коли Пабло Пікассо вперше побачив на виставці в Парижі картини Білокур, він вигукнув: «Аби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б про неї заговорити весь світ». А Олесь Гончар вважав творчість Катерини Білокур тим національним багатством, що їх Україна вносить до скарбниці світового мистецтва.
| 
| Поддержка сайта - Mirai Net
