54-пушечный корабль «Полтава» был заложен в декабре 1709 года на верфи Санкт-Петербурского адмиралтейства и получил название  в честь недавней важной победы русского оружия. Строителем корабля был назначен Федосей Скляев, уже известный как один из строителей корабля «Гото Предистинация». Как и для этого последнего, главным сроителем и наблюдающим «Полтавы» был сам Петр I.

В парке Котляревского похоронены более трех тысяч советских воинов, партизан и подпольщиков, погибших в борьбе против немецко-фашистских захватчиков.На гранитных плитах высечены имена героев: командующий армией генерал-лейтенант А.И.Зыгин, рядовой Я.А.Судаков, секретари Полтавского подпольного обкома партии С.Ф.Кондратенко и Г.Ф.Яценко, командир партизанского отряда Ф.Е.Полищук, военные корреспонденты газеты «Правда» П.А.Лидов, и С.Н.Струнников, корреспондент «Известий» А.А.Кузнецов.

В Полтаве, в своё время, планировалось запустить не троллейбус, а трамвай. Было это аж в 1913 г. Намерения построить трамвайную колею, которая б объединяла два вокзала, тогдашние градоначальники имели очень серьёзные. Муниципалитет выделил соответствующие финансы на проектирование. Преградой строительству стала Первая мировая война, потом – революция, года гражданской смуты… В 1922-24 годах к «трамвайной идее» вернулись вновь.

Творчість та діяльність видатного українського філософа-просвітителя, письменника гуманіста, поета і музиканта Григорія Савича Сковороди була важливим етапом у розвитку української світської художньої пісні другої половини ХУШ століття.

На 7 грудня припадає свято Катерини. За християнською релігією це свято великомучениці Катерини – дочки царя, яка була освіченою (знала філософію, діалектику, ораторське мистецтво, риторику, була обізнана з творами видатних на той час лікарів, знала чимало мов), стала християнкою і обернула у свою віру багатьох людей, за що і була страчена.

Для української архітектури останньої чверті ХVІІІ ст. властиве поєднання рис розквітлого бароко і класицизму, що набирав свого розвитку й у нашому краї на Полтавщині.

Бароко (із італійської – вигадливий, примхливий) - архітектурний стиль у Європі в XVII-XVIII ст., для якого характерні урочистість, пишність динамічність. Українське (козацьке) бароко характеризується стриманістю, конструктивністю, наявністю декоративної скульптури, в яку органічно вписуються національні мотиви.

Європейське бароко починало тріумфальний шлях в Україні утвердженням своїх пишних і разом з тим стриманих форм в самобутній народній архітектурі. Українська хата поступово набирала динамічних рис величних палаців.

Древньоруська архітектура відзначалась простотою і аскетизмом, міцністю і суворою естетичністю дерев’яних споруд, оригінальністю і хвилюючою урочистістю шоломоподібних куполів, храмів. Шедеври Русі ХІ-ХІІ ст. повторювались в архітектурі XVIII-XIX ст. І сьогодні ці прекрасні риси помічаємо у новобудовах культових споруд.

Монументальні споруди на зразок античності на Полтавщині. В архітектурних руїнах і збережених шедеврах Прадавніх Греції та Риму людство із захопленням відкриває все нові й нові неперевершені зразки прекрасного. Білосніжні колонади, урочисті брами, величні монументи, які і в античні часи, так і в XIX-XX ст. споруджувались на честь визначних подій та особистостей.